Профессионализм и компетентность
Кану Кубрату зведуть усипальницю
НАМІРИ
Під Новими Санжарами на Полтавщині почали будувати меморіальний комплекс засновнику Великої Болгарії
Минуло 100 років відтоді, як улітку 1912 року двоє хлоп’ят-пастушків — Федір Деркач та Карпо Манжа, випасаючи череду корів на околиці села Мала Перещепина Новосанжарського району, випадково натрапили на скарб. За однією з версій, край півпудової срібної вази злегка виднівся в розмитому річкою піску, тож хлопці відкопали її руками. Ще кажуть, що хтось із пастушків провалився ногою прямо в горловину тієї посудини. Начебто, дізнавшись про знахідку, батьки пастушків попросили їх ще пошукати на тому місці. І незабаром до першої коштовності додалося ще одинадцять золотих кубків із самоцвітами…
Повернення з небуття
— Усього там було майже 900 виробів! Грецької, візантійської, перської роботи. Загальною вагою 75 кілограмів золотих та срібних речей, — розповідає вчитель історії Малоперещепинської школи Анатолій Береза. — Крім того, з ями, за даними науковців, місцевими жандармами було вилучено шматки дубових брусів, залишки гнилої шовкової тканини, пронизаної золотими нитками, квадратні золоті пластини з отворами. Всі ці предмети могли бути залишками погребальних нош і саркофага. А головне, там знайшли золотий перстень з монограмою Кубрата Патрикія із знаком хреста (він був християнином. — Авт.) — він і дав життя версії щодо поховання тут кана (князя) Великої Болгарії.
Вперше це спробували довести граф Бобринський на Лондонській науковій конференції в 1914 році, потім учені Республіки Болгарія та Ермітажу із Санкт-Петербурга (Росія). А в 1984 році німецький вчений Йоахім Вернер уперше ідентифікував перещепинський скарб як захоронення князя Великої Болгарії VII ст. Кубрата.
— У 2001 році на малоперещепинській землі відбувся перший Собор болгар України. Тоді керівник болгарської делегації зазначив, що кожен, хто має стосунок до болгарського етносу, хоч раз у своєму житті повинен побувати на цьому святому місці. І це місце поховання великого курда Кубрата було освячене ієрархами православної церкви. А нам, перещепинцям, болгарська делегація подарувала камені давніх болгарських міст-столиць. Вони нині в нашому шкільному музеї на чільному місці, — наголошує Анатолій Береза. — В 2005 році редакція газети «Роден край» опублікувала відкритий лист-звернення малоперещепинських школярів до їхніх болгарських ровесників. Так між ними зав’язалася дружба. Під час поїздок у гості вони дізнавалися про історію, культуру, побут та звичаї одне одного. Все це стало можливим завдяки допомозі й підтримці Асоціації болгар України, її президента Антона Кіссе, ветерана асоціації Геннадія Коєва. В 2009 році у Малій Перещепині 10 днів проживала болгарська журналістка Ганна Пєнєва, яка зустрічалася із старожилами й молоддю та збирала матеріали про наше село. На їх основі готувала фільм про малоперещепинський скарб і поховання кана Кубрата. З 2011 року в школі діє кімната-музей, яку ми авансом називаємо залом українсько-болгарської дружби. Її відвідало 18 делегацій з різних областей України, а також із Росії, Болгарії, Франції. Всі ці люди прибули сюди, щоб схилити голови перед світлою пам’яттю великого Кубрата.
Покладання вінків до пам'ятного знака кану Кубрату. Фото автора
Святиня і туристичний об’єкт
Ще донедавна поклонитися йому особливо й не було де.
— За час, що минув після першого Собору болгар, у Малій Перещепині в його честь спорудили тільки невелику арку та пам’ятний знак із мармуру, а далі все зупинилося, — повідомив для «УК» віце-президент заснованого в 2008 році Міжнародного благодійного фонду «Кан Кубрат», депутат Полтавської обласної ради Дмитро Хрістов.
За його словами, ідея побудувати меморіальний комплекс на околиці Малої Перещепини виникла давно, але то доброї волі не вистачало, то коштів. Зараз є і те, й те. Бо за справу взялася людина з неабиякими організаторськими здібностями, бізнесмен, громадянин Болгарії, який 15 років проживає в Україні, Румен Спасов. Саме він очолив благодійний фонд «Кан Кубрат». Вже існує проект будівництва майбутнього меморіального комплексу, за останні кілька тижнів зроблено бетонну доріжку, що веде до пам’ятного знака, впорядковано прилеглу територію. В планах ініціаторів — побудувати на цій місцині двоповерховий готель з рестораном та кафе у болгарському стилі, автостоянку.
На думку заступника голови Полтавської облради Володимира Марченка, якщо проект пощастить реалізувати, сюди поїдуть туристи, а це посприяє подальшому розвитку туристичної галузі Полтавщини, будівництву доріг, відповідної інфраструктури.
Источник:
Грамотно и профессионально, по-деловому, без пиара и заносчивости, компетентно и индивидуально. Юридические услуги и результат.
...
