Як визначити відповідача в суді про спадщину, якщо немає інших спадкоємців?
За його заповітом, земельна ділянка, якою він володів за життя, тепер належить мені. Та через поважні причини (постійно проживаю далеко від Херсонщини, маю неповнолітню дитину, в родині скрутне матеріальне становище через те, що на доглядання за хворими батьками та на їхнє поховання витратила багато грошей) я не встигла вчасно прийняти спадщину. Проте інших спадкоємців у батька немає.
Отже, я звернулася до районного суду Херсонської області за місцем відкриття спадщини з позовною заявою про призначення додаткового строку для прийняття спадщини. Та суд виніс ухвалу, що мій позов вважається неподаним через те, що не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України, а саме: в ньому не зазначені ім’я і адреса відповідача.
Хочу дізнатися: чи правомірно суд виніс таку ухвалу? А ще як визначити відповідача в моєму випадку, коли немає інших спадкоємців? Річ у тім, що я зверталася безпосередньо до суду із цим запитанням, та відповіді не отримала.
Г. ЗВОЛИНСЬКА, м. Київ
Олена ФЕРЕНС, в. о. керівника апарату, директор департаменту цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних відносин:
— Відповідно до пункту 2 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зокрема ім’я (найменування) відповідача, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі.
Згідно зі статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі кодекс), для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший, як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Враховуючи зміст звернення, інформую, що частинами першою та третьою статті 1272 кодексу встановлено, що, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини другої статті 1219 кодексу, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 кодексу).
Зі змісту звернення вбачається, що часом відкриття спадщини є 2011 рік. При цьому згідно з частинами першою та другою статті 1277 кодексу в разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
З огляду на зміст положень частини третьої статті 1277 кодексу, а також враховуючи вказаний у зверненні час відкриття спадщини, інформую про можливість її визнання відумерлою за умови наявності відповідного рішення суду. У разі визнання судом спадщини відумерлою остання переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Источник:
Конституционный суд ФРГ введет пошлину, чтобы защититься от сутяг
...
Обсуждаемая новость: