Розлучення з іноземцем в нашій державі

      Логічним видається те, що пріоритет при «з'ясуванні відносин» віддається договірному врегулюванню. Прописані права та обов'язки, повноваження, статуси та інше дають реальну «свободу маневру». Правда, часом навіть досягнення сторонами згоди при розлученні з іноземцем зовсім не може гарантувати надалі повного припинення судових тяжб. Як таке може бути? У даній статті буде наведено кілька таких «неврегульованих» прикладів. Готові? Тоді вперед!
      Більшість з нас, напевно, погодиться: стовідсоткова вічність і непорушність шлюбного союзу може бути гарантована тільки на небесах. А ось на Землі ситуація дещо інша. На Землі приходиться миритися із загрозою розірвання шлюбу з іноземцем з різних причин.
      Розірвання шлюбу з громадянином іншої країни в Україні юридично дуже важливо. Особливо важливим стає це в тому випадку, якщо розірвання шлюбу відбувається на території України іноземними громадянами через суд, одночасно з розподілом майна або визначенням місця проживання дитини.
      Тут передбачений свій специфічний порядок і своя процедура. У даній статті ми звернемо увагу на деякі ці тонкощі і на деякі важливі питання, з якими доводитися стикатися не тільки особі, що бажає розлучитись з іноземцев в Україні, а й малодосвідченому адвокату.

      У такому випадку ситуація істотно спрощується: можна просто подати свою заяву до органу РАЦС. Закінчиться термін в 1 місяць з моменту подачі заяви, та органом РАЦС шлюб буде розірвано. Вірніше сказати, буде винесено спеціальну постанову, яка стосується розірвання шлюбу. Подача даної заяви зовсім не означає, що Ви не зможете її відкликати потім.
      Якщо за обопільною згодою заява буде відкликана подружжям, шлюб не розривається, шлюбні відносини продовжують своє існування.
      Потрібно вказати ще одну особливість: шлюб розривається в державному органі незалежно від майнового спору (його наявності або ж відсутності) між подружжям.

      В принципі, процедура схожа, але буде набагато складніше діяти саме у юридичному плані, рекомендується потрібно найняти адвоката. Справа в тому, що однієї заяви буде замало, доведеться додатково докласти ще й письмовий договір, де буде вказано з ким саме з батьків проживатимуть діти. У цьому ж документі адвокату потрібно прояснити, яку участь при забезпеченні умов життя братиме той з батьків (мама або тато), який буде жити окремо. Нарешті, окремо необхідно буде прописати норми, що стосуються умов провадження батьками права на виховання дітей. Все це підсилу виключно сімейному юристу.
      Судом приймається рішення щодо розірвання шлюбу, як правило, після закінчення 1-го місяця з моменту подачі заяви. Розривається шлюб тільки в разі, коли заява дійсно відповідає обопільній згоді з боку дружини і чоловіка.

     На практиці не часто, але доводиться стикатися з питаннями, які стосуються визнання одного з подружжя недієздатним (з причини наявності у нього психічного захворювання), зниклим безвісти, або засудженим з позбавленням волі на термін, що становить не менше трьох років за скоєний злочин. Чи можна розірвати шлюб із зазначеними особами та яким чином це можна зробити? Відповідь проста: можна за допомогою адвоката. Шлюб розривається спеціальним органом РАЦС на основі грамотно складеної адвокатом заяви з боку другого подружжя.

      Це спосіб непогано прописаний у ч. 1 ст. 106 Сімейного кодексу України. Тут вказується: «подружжя, що не має дітей, наділяється правом за своєю загальною згодою подавати до органу РАЦС заяву, що стосується розірвання шлюбу». Норма цілком зрозуміла, навіть без консультації юриста, і навряд чи може трактуватися двозначно.
      Абз. 4 п. 12 Правил з реєстрації вказує: «Якщо з поважної причини один з подружжя (з причини наявності важкої хвороби, тривалого відрядження, проживання в іншому віддаленому місці) особисто не має можливості подати заяву до органу РАЦС, то подібна заява (обов'язково нотаріально засвідчена, а рівно з цим і прирівняна до нього), може від його імені подати і другий з подружжя».
      Виходить так, що юридично вірним, правильним, ефективним варіантом виходу з подібної ситуації стає підготовка і передача тим чоловіком, який проживає на території України, зразка заяви, яка стосується розірвання шлюбу тому члену подружжя, який «проживає у віддаленому місці» (в шлюбі з іноземцями виходить, що за кордоном). Зразок заяви знаходиться в дод. № 17 до Правил з реєстрації.

      Що робить другий член подружжя у цьому випадку? Він заповнює отриману заяву іноземною мовою, після чого нотаріально її засвідчує, легалізує. Після цього даний документ пересилається члену подружжя, що проживає на території України. При отриманні правильно оформленої заяви друга половина, член подружжя на Україні, обов'язково перекладає цю заяву українською, нотаріально засвідчує. Від імені іноземного члена подружжя він після цього має право подавати вказану дану заяву в держорган РАЦС.
      Подача подібної заяви - факт, який супроводжується відмітками в журналі обліку заяв щодо розірвання шлюбу подружжя. Додатково до цього в актовому записі робиться відмітка щодо розірвання шлюбу. При подачі цієї заяви, або ж протягом місяця після подання іноземцю, потрібно письмово повідомити РАЦС на території України про те, що він дійсно згоден здійснити розірвання шлюбу без його присутності. Додатково в цій же ж заяві потрібно вказати розташування органу РАЦС.
      При направленні письмової заяви підписи мають бути нотаріально посвідчені. Члену подружжя, який знаходиться на території України, варто поряд із зразком заяви щодо розірвання ще додатково передавати своєму іноземному партнеру і зразок заяви без присутності останнього. Варто вказати на те, що підпис, який міститиметься на обох заявах, обов'язково повинен нотаріально посвідчуватися і легалізуватися для України в тому порядку, який був передбачений законодавством країни, де той проживає.
      Після отримання заяви українському партнеру варто перевести цю заяву українською і нотаріально її посвідчити. Потім потрібно подати документи до органу РАЦС у цілях подальшого розірвання укладеного шлюбу з іноземцем.

      Другий спосіб по розірванню шлюбу, який був передбачений ч. 1 ст. 109 СК, може мати місце. Тут все досить схоже на те, що було для органів РАЦС. Само собою, оформляти документи потрібно буде ще до суду.
      Але не тільки заява про розірвання шлюбу є обов'язковою.
      Потрібно буде докласти документи, що стосуються проживання подружжя, ступеня, рівня їх матеріального забезпечення, виховання дітей. Якщо такий є, то потрібно буде представити договір щодо розміру аліментів на дитину.
      Договір з цього розміру аліментів обов'язково нотаріально посвідчується. Роботи, яка стосуються питань оформлення шлюборозлучних документів, дуже багато. І найчастіше виявляється її більше, ніж подружжя може собі уявити. Тому варто на самій початковій стадії розлучення з іноземцем заручитись підтримкою сімейного адвоката.

      Розірвання шлюбу в цей спосіб прописується частиною 1 статті 110 СК.
      Шлюб, згідно з цією нормою, розривається на підставі винесеного рішення суду. Це рішення виноситься, як правило, після подачі відповідної позовної заяви саме адвокатом.

      Іноземному громадянину при такому збігу обставин найчастіше за допомогою рекомендують бігти до юристів. І це цілком зрозуміло: ніхто, крім юриста, не зможе професійно і якісно представити інтереси клієнта в шлюборозлучному процесі. Як показує практика, відповідачі нерідко заперечують проти розлучення не через збереження шлюбу, сім'ї, а в результаті окремих майнових, житлово-побутових інтересів, що шкодить всьому процесу.

      У юридичній практиці дуже цікавим видається такий випадок (шкода, що тільки для практики він цікавий, але не для тих, хто потрапив в подібного роду ситуацію). Громадянка України, яка народилася на території України і проживала тут протягом тривалого часу зареєструвала офіційно шлюб з іноземцем. Справа була на території України. Чоловік вирішив, що дружина повинна жити разом з ним, і наречені незабаром вирушили жити за кордон. Минуло три роки подружнього життя, і подружжя зрозуміло, що жити разом більше не може (стандартна ситуація). Вони готові розірвати свій шлюб. Ось тільки що робити, якщо обидва проживають за кордоном? Розривати шлюб, виходить, потрібно на території України, оскільки тут він був зареєстрований у встановленому порядку. Ось тільки їхати за кордон, на Україну, для подружжя не надається можливим, оскільки це не дуже зручно. Що ж робити в такому випадку, в такій ситуації?

      Подружжю за логікою доведеться вирушати першим рейсом на Україну, тут подавати до органів РАЦС (якщо немає дітей, обоє з подружжя згодні на те, щоб розірвати шлюб) і чекати цілий місяць, щоб забрати документи. Але для самого подружжя цей варіант виходить украй незручним: потрібно вирушати в дорогу, брати відгул у себе на роботі, шукати квитки - загалом, приємного, як мінімум, замало.
      Очевидно, простіше буде звернутись до адвоката в Україні, який допоможе розлучитись, щоб не вдаватись у аналіз законодавчих терен. Слід вказати, що ч.2 п. 4 Правил з реєстрації вказує на те, що «реєстрація розірвання шлюбу може мати місце за місцем проживання подружжя одного». Це означає, що та подружня пара, яка проживає в іншій країні, має повне право на те, щоб розірвати свій шлюб за умовами і за законом саме тієї країни, де проживає подружжя на момент прийняття ними рішення про розірвання. Варто тільки мати на увазі, що правила іншої країни, іноземної держави можуть виявитися більш суворими (або ж навпаки, більш м'якими) порівняно з українськими (різні терміни для примирення, підстави, причини розірвання шлюбу і так далі). У деяких ситуаціях зручніше, навіть, розірвати шлюб на території України, незважаючи на всі складнощі з переїздом, ніж починати процедуру на території іноземної держави.
      Той документ, яким зареєстрований за кордоном факт розірвання шлюбу, матиме свою юрсилу на території України лише у разі здійснення процедури консульської легалізації. Варто сказати, що консульська легалізація необхідна не у всіх випадках. Наприклад, з країнами СНД укладено спеціальну угоду, згідно з якою складної процедури розірвання шлюбу з іноземцем на территорії України не потрібно походити.
      Інтерес представляє собою і ще один факт: ті українці (вірніше сказати, вже ті, хто придбав іноземне громадянство), які приїжджають на Україну для цілей подання позовної заяви, з незрозумілих причин отримують відмову. Очевидно, що цю проблему може вирішити досвідчени сімейний адвокат, оскільки відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16 травня 2013 року за № 24-754/0/4-13, при вирішенні питання про підсудність справ судам України також мають враховуватися вимоги загальної, альтернативної, договірної, виключної підсудності. Справи про розірвання шлюбу між одним з подружжя – громадянином України та другим із подружжя незалежно від його громадянства, які проживають за межами України, підсудні судам України (статті 63, 64 Закону України "Про міжнародне приватне право"). Українські суди розглядають спори за позовами громадян України до осіб, які проживають за кордоном, за правилами альтернативної підсудності, передбаченої статтею 110 ЦПК України.

      Але це не єдина проблема. Якщо судова інстанція і прийме позовну заяву, то з'явиться і інша проблема: іноземцю доведеться надати до суду цілий ряд інших додаткових документів. В цей же час СК - головний акт, який регулює дані відносини, не містить норм, що стосуються обов'язкового надання додаткових документів до судових органів на момент подачі заяви. Правда, на практиці в суді бажають бачити додаткові документи. Які документи можуть знадобитися, оскільки право на розірвання шлюбу з громадянином іншої держави триває доти, допоки існують обставини, що обумовили його здійснення. Тому все залежить від конкретної справи, так що цілком резонно буде звернутися за допомогою до професійних адвокатів, які зможуть розібратися в конкретній ситуації.