Спадкування за правом представлення
Спадкування засноване на принципі, згідно якого спадкоємцями в порядку черговості є найближчі родичі померлого. Але що робити, якщо особи, які мали б стати спадкоємцями померли раніше часу відкриття спадщини? Для таких випадків, законодавством передбачений особливий порядок спадкування – за правом представлення.
Хто кого представляє? Спадкоємці п’ятої черги отримують право спадкувати замість спадкоємців першої–третьої черги, які померли завчасно. Перелік осіб, які можуть спадкувати за правом представлення чітко визначений і вичерпний (стаття 1266 ЦК України).
За правом представлення, ту частку, яка б належала за законом спадкоємцю, що помер спадкують:
- - внуки, правнуки спадкодавця –замість своїх матері, батька, баби, діда;
- - прабаба, прадід – замість своїх дітей, які є бабою, дідом спадкодавцю;
- - племінники спадкодавця – замість своїх батьків, які є сестрою, братом спадкодавцю;
- - двоюрідні брат, сестра спадкодавця – замість своїх батьків, що є дядьком, тіткою спадкодавцю.
Приклади з судової практики
Дід просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом за правом представлення частину квартири після смерті онуки. Мотивував позовні вимоги тим, що оскільки на момент смерті онуки є померлою його дочка, то застосовується правило спадкування за правом представлення.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Таке рішення мотивовано тим, що позивач не входить до переліку осіб, які можуть спадкувати за правом представлення. Перелік осіб (спадкоємців), які мають право на спадкування за правом представлення, встановлений нормами статті 1266 ЦК України і є вичерпним. Оскільки існував спадкоємець першої черги – чоловік померлої, а позивач є спадкоємцем другої черги, то підстави для визнання за ним права власності в порядку спадкування відсутні (справа №755/15364/17).
Після смерті діда відкрилася спадщина. Він не залишив заповіту, онук звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за правом представлення. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без зміни апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості заявлених онуком позовних вимог, оскільки він є спадкоємцем п`ятої черги після смерті діда.
Суд касаційної інстанції скасував вказані рішення і прийняв нове, яким позов було задоволено. Касаційний суд зазначив, що можливість спадкувати за правом представлення не залежить від того, що особа, яку представляють, померла не раніше, а в один день зі спадкодавцем. Якби особа, яку представляють, була б живою на час відкриття спадщини, то вона і була б спадкоємцем за законом, у даному ж випадку на її місце заступив спадкоємець за правом представлення. Дві особи померли одночасно, це унеможливлює перебування в живих особи, яку представляють на час відкриття спадщини. Отже, за умови одночасної смерті спадкодавця та його спадкоємця, спадщина відкривається одночасно щодо кожного померлого, а спадкоємці померлого призиваються до спадкування за правом представлення (справа №401/898/17).
Чи діє право представлення, якщо існує заповіт?
Відповідно до положень ст.1266 Цивільного кодексу України, за правом представлення спадкується частка, яка належала б за законом спадкоємцю, якби він не помер раніше спадкодавця.
Якщо спадкодавець лишив заповіт на ім’я особи, яка померла раніше, то спадкування за правом представлення в деяких випадках все ж можливе! Так, онук звернувся до суду для відстоювання свого права спадкувати після смерті бабусі за правом представлення. Справа в тому, що бабуся залишила заповіт на ім’я своєї доньки(матері позивача). Склалося так, що донька померла передчасно і коли відкрилася спадщина після смерті бабусі, нотаріус відмовив онуку у видачі свідоцтва про право на спадщину. А суд першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позову.
Такі рішення були мотивовані відсутністю передбачених законом підстав для визнання права власності на спадкове майно за правом представлення, оскільки спадкодавець залишила заповіт. Суд касаційної інстанції визнав ці рішення такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Так як спадкодавець склала заповіт в інтересах тільки своєї доньки, і після смерті останньої не визначила інших спадкоємців за заповітом, то відповідно до цивільного законодавства – відбувається спадкування за законом. В першу чергу мають право на спадкування, зокрема, діти спадкодавця. В даному разі – та ж єдина донька, але, оскільки, вона померла, то ту частину спадщини, яку вона мала б спадкувати – спадкує її син за правом представлення (справа №539/2170/17).
Спадкування за правом представлення діє без обмежень по прямій низхідній лінії споріднення (прабаба – баба – донька - онучка).
Якщо право на спадкування за правом представлення отримують одразу декілька осіб, то вони спадкують в рівних частках.
Отже, життєві ситуації, пов’язані із спадкуванням за правом представлення бувають різні. Деякі справи викликають труднощі в їх вирішенні навіть судами. Тому, надзвичайно важливою є участь кваліфікованого адвоката, який спеціалізується на спадкових справах. Спеціаліст вивчить судову практику, яка склалася із схожих спорів, складе необхідні процесуальні документи та представить ваші інтереси у суді!