Профессионализм и компетентность
Як стягнути аліменти, коли другий з батьків за кордоном
Стягнення аліментів з батька-іноземця за допомогою Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.
Отже, щоб швидше вирішувати питання стягнення іноземних аліментів та подібного плану, Україна взяла безпосередню участь у конвенції. Якщо одна сторона проживає саме на території СНД, а друга десь в іншому місці, тоді цим питанням вже займається Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, яка займається міжнародними правовими відносинами, щодо цивільних, сімейних і кримінальних справ, починаючи з 22 січня 1993 року.
У відносинах з популярними іноземними державами Великобританія, Італія, Ізраїль, Португалія, Франція і багатьма іншими використовуються саме правила Конвенції, які були прийняті ще в 1956 році. Така процедура стягнення аліментів обов'язково регламентується діючою Інструкцією з вирішення всіх питань, які стосуються саме виконання відповідних алгоритмів, які влаштували б обидві сторони і при цьому були повністю законні. Ця Інструкція вийшла в 2006 році. Також, там є безліч прикладів заяв, якими потрібно стягувати аліменти з іноземця і, які необхідно буде подавати у відповідності з діючими нормативно-правовими актами, які розглянуті в розділі 1 додатка до Інструкції. Саме тут знадобляться послуги сімейного юриста.
Подробиці даної заяви розглянемо далі.
Що має містити заява про стягнення аліментів?
- а) повне ім'я головного відповідача, включаючи дату народження, а також громадянство, і багато понять, які бажано вказати при точних знаннях реальних фактів, включаючи місце проживання, рід занять, а також місце ймовірної роботи. Дуже допоможе малюнок.
- б) відомості, які стосуються фінансового стану відповідача, включаючи інформацію про майно, яке йому належить за законом.
- в) фінансовий стан позивача, яке, зазвичай, підкріплюється саме довідкою про доходи.
- г) копія документа, яка буде якимось чином підтверджувати наявність родинного зв'язку між позивачем і відповідачем, а також, саме включаючи дитину і ставлення його до обох сторін.
- д) вся інша інформація, яка могла б якимось чином допомогти швидко встановити місцезнаходження даного позивача, щоб пред'явити йому дані вимоги.
- е) обов'язкову довіреність, завірену нотаріально, яка зможе уповноважувати який-небудь орган, або іншу юридичну особу представляти обличчя позивача під час усього розгляду.
Крім цього, Україна має у своєму числі індивідуально розглянуті правові документи та договори, які саме таким чином вирішують подібні питання і регулюють порядок стягнення аліментів з іноземного громадянина. Зазвичай, ці правові акти були створені для більш безболісного вирішення подібних питань між сторонами.
У зв'язку з цим, може знадобитися саме окремий договір, який буде повністю описувати подібну ситуацію і її рішення між двома особистостями.
Настійне та примусове виконання всіх рішень суду національного плану, які стосуються саме реальної частині стягнення аліментів у відповідача, виконуватиме особливий компетентний орган, який присутній в даній державі.
Крім того, потрібно не тільки надати рішення національного суду про стягнення подібних санкцій з відповідача, але і потрібно уважно вивчити і підготувати окремі документи, які потрібні для заповнення, відповідно до третьої статті Конвенції, яка говорить про стягнення аліментів за кордоном.
Однак, трапляються випадки, коли компетентні органи відповідної країни можуть реально примусити відповідача виплачувати аліменти на дитину, навіть, не маючи при цьому особливих нормативно-правових актів, а керуючись виключно рішенням національного суду країни позивача.
У такому випадку процес відбувається досить швидко і безболісно, оскільки держава певної країни готова взяти на себе всі обов'язки з пошуку відповідача, ознайомлення його з рішеннями суду, позивача, а також повною підготовкою всіх необхідних документів, які потім передають до Міністерства юстиції України, де надалі буде винесено, так би мовити, остаточний вирок даній справі.
Далі Міністерство юстиції України буде самостійно взаємодіяти з країною відповідача, щоб контролювати повністю процес отримання аліментів з іноземного громадянина.
Україна приєдналася до Конвенції про міжнародне стягнення аліментів у 2006 році
Слід сказати, що в 2006 році був підписаний окремий Закон України, який говорить про повне приєднання підпорядкування України до міжнародної Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, яка займається питаннями стягнення аліментів за кордоном.
Якщо вірити даній Конвенції, то стаття 2 говорить, що Україна виділила відповідний орган, який зобов'язаний займатися повним прийомом і передачею всіх нормативних документів, які надходили на виконання умов Конвенції.
Отримання аліментів за Конвенцією
Зазначимо, що механізм, який передбачений самою Конвенцією, вважає, що всі особи, які є чинними громадянами України, мають повне право за допомогою відповідних органів звернутися з позовом до іншої держави про отримання аліментів. Більше того, держава, житель якої буде засуджений національним судом України до виконання подібних дій, зобов'язана обов'язково простежити за грамотним виконанням усіх передбачених умов даної Конвенції.
При вступі в силу чинної Конвенції створюються додаткові можливості, які дозволяють беззаперечно виконувати всі доручення, отримані національним судом від іноземних платників. Саме завдяки даній Конвенції, Україна змогла приєднатися до численного механізму співпраці безлічі компетентних органів різних держав, що значно спрощує різні можливості одержання аліментів від іноземного відповідача при цьому, не витрачаючи особливих коштів позивачем, який, зазвичай, змушений платити за все.
Завдяки саме існуванню подібних зобов'язань, які будуть закріплені Конвенцією про стягнення аліментів з іноземного громадянина, наша держава зможе значною мірою збільшити і посилити права і інтереси власних громадян, які особливо зачеплять саме найбільш вразливі верстви населення України. Всі питання будуть регулюватися виключно державою, щоб вирішення питань тривало значно швидше і набагато більш юридично підковано.
Довідка-додаток.
Як багато хто вже зрозумів, подібна конвенція була офіційно зареєстрована саме в 1956 році в рамках діючої системи ООН, яка ставила основною метою створення різних міжнародних і правових механізмів, які будуть самостійно взаємодіяти. Щоб вирішувати найбільш складні питання, які вимагають виключно сильної витримки, швидких рішень, і реальних результатів.
Сьогодні в Конвенцію входять близько 61 держави світу, включаючи: Алжир, Аргентину, Австралію, Барбадос, Бельгію, Білорусь, Босніюі Герцеговину, Бразилію, Букрина Фасо, Великобританію, Німеччину, Грецію, Гватемалу, Гаїті, Ватикан, Угорщину, Ірландію, Ізраїль, Італію, Казахстан, Ліберію, Хорватію, Кіпр, Португалію, Молдову, Кіпр і ще. Слід обов'язково постійно спостерігати за списком, оскільки він часто доповнюється новими державами, які збираються або вже прийняли Конвенцію або записатись на юридичну консультацію до адвоката.
