Профессионализм и компетентность
Громадяни, які не досягли 16-річного віку, можуть потрапити за межі країни тільки за згодою, яку було виражено обома батьками
Напочатку зауважимо, що будь-яка ситуація із вивезенням дитини за кордон є індивідуальною та потребує, як мінімум, юридичної консультації з адвокатом. Попри це, Правилами з перетинання держкордону громадянами України (затв. пост. КМУ № 57 від 27.01.1995 з послід. змін.) встановлюється перелік всіх тих документів, які потрібно мати на руках при здійсненні виїзду дитини за кордон України. Варто в черговий раз вказати, що для в'їзду на територію країни потрібно буде мати тільки той документ, який засвідчує особу, а також підтверджує громадянство.
А тепер кілька слів про виїзд дитини з України.
Тут потрібно враховувати вік того суб'єкта, що прямує за кордон.
Зокрема, громадяни, які не досягли 16-річного віку, можуть потрапити за межі країни тільки за згодою, яку було виражено обома батьками (усиновлювачами). Виїхати вони можуть не просто так, а в супроводі батьків або ж інших уповноважених ними осіб. Потрібно, щоб ці особи з категорії «інші» на момент виїзду з країни досягли 18-річного віку (прописано в п. 3 зазначених Правил). Виїзд дітей, який проводиться в супроводі батька, інших осіб, уповноважених на це одним з батьків, може бути здійснений тільки на підставі згоди (нотаріально посвідченої!) другого з батьків (обох батьків).
Виходить, якщо дитина виїжджає (але не в'їжджає, увага!) з країни тільки з мамою або ж тільки татом, в такому випадку, потрібно обов'язково нотаріальну згоду з боку батька, який залишився вдома.
А чи можна вивезти без нотаріально засвідченої заяви?
Без нотаріально засвідченої заяви-згоди другого з батьків, насправді, вивезти дитину у віці до 16 років з країни, можна. Правда, це може мати місце тільки в тому випадку, якщо 2-ий партнер - іноземець або особа скоритається послугами сімейного юриста.
Якщо більш детально торкнутися виїзду з України громадян, що не досягли 16 років в супроводі осіб, які уповноважені на це батьками, то тут є необхідність у нотаріально засвідченій згоді обох батьків. Ця згода досягається тільки з зазначенням держави прямування, а також часового проміжку перебування дитини в тій чи іншій державі (за п. 5 Правил).
Що таке згода і що таке довіреність? Такі різні, але в чому? Вам допоможе розібратись сімейний адвокат.
На практиці так вийшло, що нотаріально оформлена згода з боку другого батька на здійснення виїзду дитини за кордон називається довіреністю.
Правда, таке найменування не зовсім правильно. Якщо не сказати більше. Це велика омана. Справа в тому, що довіреність передбачає під собою тимчасову передачу певних прав на дитину.
Що стосується згоди, то вона являє собою тільки такий документ, який підтверджує позицію другого батька. Він не заперечує проти переїзду дитини на деякий час в іншу країну.
Наявність згоди з боку батьків є тією самою умовою, без якої взагалі неможливо покинути межі країни з дитиною. А ось у довіреності трохи інше призначення, дещо інші властивості. Цей документ може стати в нагоді тільки в деяких ситуаціях. Це ті ситуації, які можуть виникнути при виявленні дитини за кордоном без батьків (наприклад, коли дитина потрапила до лікарні; в цілях проведення операцій вже потрібно отримувати згоду батьків).
Довіреність найчастіше видається бабусям-дідусям, а також тіткам-дядькам. Вони просто в силу різних обставин залишаються на території іноземної держави з дитиною. Важливою є наявність довіреності особи. АЛЕ! Наявність довіреності ніяк не дає права на здійснення вивезення дитини! Ось така історія.
Спірна ситуація на кордоні: що робити?
Ви і Ваша дитина є громадянами України. При в'їзді на територію України потрібно надання нотаріальної згоди і ще довіреності.
Така вимога є абсолютно неправомірною. Якщо ж співробітник не може «заспокоїтися», то рекомендується у ввічливій формі вказати йому на те, що Ви збираєтеся записати його дані: ПІБ, звання та інше для того, щоб поскаржитися на його неправомірні дії в більш високу інстанцію та звернетесь за допомогою до юриста. Вимагати такі документи при в'їзді на територію країни «своїх» громадян він не може.
Крім цього, постійно виникають проблеми і з провідниками. Вони готові виконувати свої обов'язки дуже прискіпливо. Але не просто прискіпливо, а ще й завзято. Часом настільки, що вимагають документи, яких не повинні вимагати взагалі. Що їм відповісти? Зверніть увагу на норму п. 2.29 Правил з перевезення пасажирів, а також багажу і вантажу, пошти за допомогою використання залізничного транспорту. Цими правилами точно встановлюється, що пасажир, який перевозить дитину до 14 років, на руках повинен мати такі документи:
- оригінал документа, який підтверджує вік дитини;
- проїзний документ;
- документ, що підтверджує право на ту чи іншу пільгу (не завжди, тільки якщо вона є).
При перевищенні з боку провідника своїх повноважень пасажиру надається право вимагати появу начальника поїзда, у якого буде книга скарг-пропозицій. Само собою, один Ваш запис не стане причиною звільнення, але змусить провідника наступного разу бути більш обережним у своїх вимогах.
Основні правила, які Ви повинні знати
- Ні прикордонникам, ні їх начальникам, провідникам не надається право "читати" закон так, як їм це зручніше.
- Норми, щодо перевезення дітей, працюють імперативно, не допускаючи жодної диспозитивності.
- Якщо Закон вказує, що громадянам України не встановлюють ніякі обмеження при в'їзді на територію країни, то так це і має бути.
- Зіткнувшись із свавіллям, можна, звичайно ж, промовчати. Але от тільки хто захищатиме Ваші права, якщо цього не зробите ви самі? Та й свавілля органів треба хоч якось обмежувати.
