Профессионализм и компетентность
Вимоги державного реєстратора щодо надання документу, який посвідчує юридичну адресу є безпідставними
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулюються Законом України від 15.05.2003 № 755-ІV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (далі – Закон про реєстрацію).
Відповідно до статті 1 цього Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Таким чином, місцезнаходженням юридичної особи може бути, зокрема, адреса органу управління (керівника) цієї юридичної особи.
Стаття 24 Закону про реєстрацію, яка визначає перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, не передбачає документу, який би підтверджував реєстрацію юридичної особи за адресою, зазначеною в установчих документах та забороняє державному реєстратору вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою-сьомою цієї статті.
Тому вимоги державного реєстратора щодо надання документу, який посвідчує юридичну адресу є безпідставними.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб встановлюється статтею 25 Закону про реєстрацію.
Відповідно до цієї статті державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.
Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:
- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;
- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;
використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Цією ж статтею визначено, що відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
Враховуючи наведене, державний реєстратор не має підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи у випадку реєстрації юридичних осіб за однією адресою.
Згідно зі статтею 53 Закону про реєстрацію особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.
Крім цього повідомляємо, що відповідно до частини сьомої статті 19 Закону про реєстрацію юридична особа не пізніше тринадцяти місяців з дня подачі (надіслання рекомендованим листом) останньої реєстраційної картки, що містить відомості про юридичну особу зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Отже, на даний час Законом про реєстрацію не передбачено інших підстав, за яких державний реєстратор може вносити до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Згідно зі статтею 38 Закону про реєстрацію підставами для винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Слід зауважити, що до повноважень державного реєстратора, визначених статтею 6 Закону про реєстрацію, не належить подання позову до суду щодо припинення юридичної особи у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.
Відповідно до статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Додатково повідомляємо, що метою державної підтримки малого підприємництва, згідно із статтею 4 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” є, зокрема, сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства, а також формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.
Частиною першою статті 10 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” встановлено, що державна підтримка малого підприємництва щодо формування його інфраструктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо. Перелік завдань, визначених для таких організацій частиною другою цієї ж статті не виключає надання ними, в умовах відсутності доступних приміщень, допомоги в розміщенні суб’єктів господарювання, в тому числі й на умовах обслуговування за своєю адресою. Потреба в отриманні останніми таких послуг виникає особливо у тих регіонах, де існують найбільші труднощі з отриманням (купівлею або орендою) вільних приміщень.
В той же час, не можна не відзначити, що розміщення за однією і тією ж самою адресою двох та більше юридичних осіб, в свою чергу, тягне за собою певні особливості їх обліку та здійснення контролю з боку держави.
>Дізнайся більше про юридичні адреси, читай також:
