Профессионализм и компетентность
Отримати у спадок банківський внесок за ощадною книжкою
Для того, щоб отримати кошти з банківського внеску потрібно, щоб ощадкнижка була включена до свідоцтва про право на спадщину
Як відомо, успадковувати можна не тільки матеріальне майно. До складу спадщини можуть входити також внески спадкодавця, про що саме йдеться можна дізнатись на юридичній консультації. Після розвалу Радянського Союзу у громадян України залишилося чимало ощадкнижок, які були передані у спадок дітям та іншим родичам. У той час, здавалося, що толку від настільки мізерної спадщини немає. Однак, пізніше Ощадбанк оголосив, що всі кошти за банківськими внесками будуть повернуті. Це спонукало громадян знайти занедбані ощадні книжки і відправитися з ними в банк. Звичайно, чимала частина власників ощадкнижок отримала їх у спадщину. І вони-то зіткнулися з несподіваними перешкодами. Виявляється, необізнані в законодавстві співробітники банку вирішили, що раз інше майно вже передано у спадщину - тобто, спадкоємець вже вступив у свої права - то повертати йому коштиз вкладів немає необхідності.
Здавалося б, все правильно. Дійсно, після смерті спадкодавця спадкоємець заявив нотаріусу про прийняття спадщини. По закінченні законного терміну той видав свідоцтво про право на спадщину . Однак, ощадний вклад не був у ньому зазначений. Та й сам спадкоємець не горів бажанням отримати мізерні кошти з ощадкнижки. З тих пір пройшло вже багато років і справу просто потрібно закрити за давністю.
Однак, чинне законодавство не поділяє подібної точки зору. До складу спадщини, відповідно до Цивільного кодексу, входять і речі, і права, і обов'язки померлого. Грошові кошти, в тому числі існуючі у вигляді ощадних вкладів, вважаються речами і повинні включатися до складу спадщини ..
Як же слід діяти спадкоємцю, який вступив в права спадкування вже багато років тому, а тепер вирішив зняти кошти з отриманого в спадщину вкладу?
Виявляється, нормативи на такий випадок досить давно визначені. Так, для нотаріусів видано інструкцію, в якій детально розглядається порядок вчинення нотаріальних дій. Серед іншого в ній сказано, що якщо спадкоємець отримав свідоцтво про право на спадщину частини майна, а потім з'ясувалося, що він має право отримати ще якусь частину спадщини, то йому треба видати додаткове свідоцтво про право на спадщину. Причому, жодних термінів давності для цього не вказується: якщо спадкоємець вже прийняв спадщину, вклавшись у визначений термін, то отримання ним інших частин спадщини не має бути обмежена. Таким чином, спадкоємець повинен всього лише з'явитися до нотаріуса, у якого раніше відкривав спадкову справу, і заявити про своє бажання одержати право на спадкування грошових вкладів. Після того, як нотаріус видасть відповідне свідоцтво, його потрібно буде представити співробітнику банку і на цій підставі або забрати кошти, або переоформити вклад на своє ім'я, можливо, доведеться звернутись за допомогою до юриста.
Повноваження нотаріуса щодо спадщини на вклад
Звичайно, дана ситуація лише здається простою, та й спадкоємцеві дістається лише мала частина роботи. А ось нотаріус повинен буде серйозно потрудитися - адже він повинен переконатися, що спадкоємець не намагається шахраювати і що на дане майно, дійсно, не існує інших претендентів. Так, нотаріус зробить запит у банк. Він з'ясує, чи робив спадкодавець вклад коштів, в якому розмірі. Також нотаріуса буде цікавити, чи зробив спадкодавець заповідальне розпорядження - і якщо зробив, то на чиє ім'я. Тільки після того, як він встановить всі факти, буде виписано нове свідоцтво про право на спадкування.
Як бути, якщо спадкоємці не впевнені, що у спадкодавця були які-небудь внески?
У такому випадку, вони можуть попросити нотаріуса про те, щоб він відправив запит у банк. Нотаріус має достатньо повноважень, щоб банк видав вичерпні відомості. Проте варто розуміти, що нотаріус не зобов'язаний виявляти внески спадкодавця, так що вимагати від нього цього спадкоємці не вправі.
Втім, часом трапляються вкрай заплутані ситуації. Так, до нотаріуса звернулася громадянка Р., яка бажає одержати кошти з вкладів свого батька. Нотаріус, як і належить, робить запит в банк. Банк відповідає, що вкладів зазначеним громадянином було зроблено цілих три, і тільки в одному випадку було складено розпорядження - спадкоємцем був вказаний громадянин В., рідний брат громадянки Р. Примітно, що В. не тільки не прийняв спадщину, але, навіть, повідомив нотаріусу про своє бажання передати свою частку сестрі - про що в найкоротші терміни було складено заяву. Сама Р. від спадщини відмовлятися не стала і виконала всі формальності в покладений термін. З точки зору будь-якої розсудливої людини, доказів, що Р. є спадкоємицею, більш ніж достатньо. Однак нотаріус вирішив, що В. має написати ще одну відмову, цього разу від внесків. Ні нагадування про те, що термін вступу в спадщину для В. вже давно пропущений, ні уточнення, що В. взагалі відсутній у спадковій справі на нотаріуса враження не справили. У своєму прагненні слідувати кожній карлючці закону він зажадав, щоб спадкоємиця написала заяву про залучення до справи нового спадкоємця, громадянина В.
У результаті перед Р. постав вибір: або далі боротися за кілька сотень гривень, вкладаючись в нові і нові ідеї нотаріуса, або залишити все як є і подарувати гроші банку. Її рішення не настільки важливо. Цей випадок добре ілюструє, що часом отримання спадщини стає дуже складною і заплутаною справою, сунутися в яку без підтримки юриста просто безглуздо.
Як справа йде з точки зору нотаріуса?
Відомо, що існує Закон «Про нотаріат» і вищевказана Інструкція, які і регулюють діяльність нотаріусів. Різні питання, пов'язані зі спадком, в них теж розглядаються. Що говориться про свідоцтво про право на спадщину? Серед іншого вказується, що свідоцтво може бути виписано одне на всіх спадкоємців або, якщо спадкоємці висловлять таке бажання, кожному по примірнику. У свідоцтві має бути зазначено все успадковане майно і визначається частка кожного спадкоємця. Якщо частина спадщини залишається відкритою, тобто не входить до наслідуваної маси, це теж повинно бути вказано. Слід зазначити, що в справі Р. це не було зроблено.
Що стосується включення до справи спадкоємців, які пропустили терміни, то це можна зробити тільки за згодою і за бажанням спадкоємців, які прийняли спадщину. Про це повинно бути складено заяву. Навіть, якщо такий спадкоємець не міг раніше заявити про свої права і не знав, наскільки цінним є успадковане майно, все одно включати в спадкову справу їх можна тільки за бажанням законних спадкоємців (і, навіть, у цьому випадку, потрібно буде надати безліч документів для доказу права на спадщину). Відповідно, якщо Р. такого бажання не виявила і заяву не написала, то нотаріус не має права її до цього примушувати.
З точки зору самого банку, ситуація ще простіша. Так, якщо вкладник не зробив заповідального розпорядження, то всі кошти за вкладами видаються спадкоємцям на загальних підставах: тобто всі вступаючі у спадок отримують рівні частки коштів.
Може статися, наприклад, що громадянин спершу написав заповідальне розпорядження на одне ім'я, а потім заповів все своє майно (без перерахування) іншій особі. У такій ситуації банк віддасть кошти тому, хто вказаний у розпорядженні. Якщо ж у заповіті обмовляється доля внеску, то банку слід діяти у відповідності з волею покійного.
.
