Профессионализм и компетентность
У Грушевому веселяться
РОДОВІД
За свідченням письменниці Анни Зегерс, люди в цьому селі за духом бунтарі, за вдачею — працелюби
У Грушевому, що в Тячівському районі на Закарпатті, у вересні та жовтні селяни раділи не раз і не двічі. Вперше — на відкритті оновленої сільської бібліотеки. Вона обладнана сучасним інвентарем, комп’ютеризована, має читальний зал з Інтернетом, у фонді — понад 12 тисяч книжок. Нагода порадіти була й тоді, коли сільський дошкільний заклад прийняв ще одну групу дітей: нині тут доглядають за 180 малятами.
Духовне життя збагатилося, як божественну літургію у місцевому Свято-Архангело-Михайлівському чоловічому монастирі відслужив єпископ Хустський і Виноградівський Марк. Разом зі священиками багатьох інших православних парафій владика привітав настоятеля грушівської чернечої обителі Стратоніка з 50-річчям служіння біля престолу.
А ще недавно грушівці відзначили День села. Його вперше згадано в документах ще 1241-го, й відтоді в його історію вписано чимало сторінок. Одна з них — книгодрукування. За твердженнями істориків, перші книжки в Україні з’явилися саме в грушівському монастирі. В його стінах, як свідчать деякі джерела, діяла друкарня.
Письменниця Анна Зегерс в оповіданні «Селяни з Грушевого» засвідчила, що люди в цьому селі за духом бунтарі, за вдачею — працелюби. Німецька літераторка в 1930-х роках побувала тут і була неабияк здивована характерами, устроєм життя грушівців.
Нині в селі у двох школах навчається 800 дітей, загальна ж кількість люду в ньому — понад 6 тисяч. У селі є власна пекарня, невелике меблеве виробництво, 600 овець, 220 корів, понад півсотні коней. Зареєстровано 270 приватних підприємців.
Населений пункт на правому березі Тиси, яка в цьому місці слугує й українсько-румунським кордоном, вподобали українці, румуни, угорці. Природно, що й мелодії, які звучали зі сцени, мали широку етнічну палітру.
Про допомогу селу районної влади (голова Тячівської райдержадміністрації Михайло Шелевер), говорили багато. Грушівський сільський голова Василь Опріш коротко підсумував: «За кошти села і району облаштували центральну площу, відремонтували Будинок культури і школу, деякі сільські вулиці, поставили ліхтарі. На берегоукріплення річок Тиса, Апша, Апшиця використано понад 8 млн грн. У цьому році замінили вікна та двері школи, осучаснили котельню, обладнуємо спортивний майданчик зі штучним покриттям. Про оновлену бібліотеку та нову групу дитсадка теж уже добре відомо».
У День села розважалися-веселилися допізна. Поряд зі сценою, на якій виступали і свої, й гості з районного, обласного центрів та з-поза меж області, крутилися-миготіли десятки атракціонів. Свої вироби демонстрували народні майстри. Вражали квіткові композиції та інсталяції з овочів і фруктів.
Господиня історико-краєзнавчого музею «Сріберна Земля» Людмила Тегза, який розташований у неї вдома, пропонувала оглянути духовні скарби. Тут зібрано 5 тис. експонатів. Можна побачити зріз яблуні з хрестом, що мироточив, 220-річну конопляну сорочку, десятки фоліантів релігійного змісту XVIII—XX століть, старовинну церковну чашу, яка здійснює бажання, домоткані рушники, прядильні верстати з мотовилами, інші предмети домашнього вжитку наших предків.
Источник:
Грамотно и профессионально, по-деловому, без пиара и заносчивости, компетентно и индивидуально. Юридические услуги и результат.
...
