Навчання чи знущання? Захист від булінгу та притягнення винних до відповідальності
Булінг (з англ. bully – залякувати, цькувати) – негативне явище, сторонами якого виступають учасники освітнього процесу. Це відносно нове поняття в українському законодавстві, але не нове явище. Метою булінгу є завдати шкоду, принизити шляхом здійснення тривалих дій, які повторюються із разу в раз і полягають в фізичному, економічному, сексуальному чи психологічному насильстві.
В новинах часто показують моторошні відео про те, як школярі знущаються з своїх однолітків. Все це сприяє формуванню все більшої нетерпимості до проявів такого насилля. Законодавством передбачена адміністративна відповідальність за вчинення або приховування булінгу.
Освітній процес – це особливе середовище, учасники якого можуть мати різні ролі: вчителі, вихователі, керівники, діти, батьки. Там де є будь-яка соціальна група людей, без конфліктів не обходиться. Саме тому, з метою розмежування конфлікту та булінгу, - слід розібратися з типовими ознаками останнього.
Типові ознаки булінгу
- дії носять систематичний характер;
- ролі суб’єктів чітко виражені – обов’язково є агресор і жертва, можуть бути глядачі. Як правило, глядачами є інші учасники процесу, які знають про цькування але з якихось причин замовчують. Діти можуть мовчати через страх опинитися в ролі жертви;
- наслідком є завдання шкоди: фізичної чи психологічної. Тобто особа, яка зазнає булінгу страждає від того, перебуває в постійному страху, напруженні.
Відповідальність за булінг встановлена у вигляді системи штрафів. Якщо агресор не досяг 16 років, то стягнення накладається на його батьків. За приховування факту булінгу керівником навчального закладу – його теж може бути оштрафовано.
Відповідальність за вчинення булінгу не замінює собою відповідальність за вчинення тілесних ушкоджень, псування майна, тощо, а існує паралельно.
Алгоритм дій жертви
Потерпілою стороною булінгу може бути як дитина, так і вчитель.
На керівника навчального закладу покладено ряд повноважень щодо протидії проявів цькування під час освітнього процесу, в тому числі організація розгляду скарг з цього питання і проведення спеціальних перевірок, після чого приймається рішення про звернення до поліції. Кожен факт повідомлення про булінг має бути розглянуто спеціально створеною Комісією навчального закладу.
В багатьох випадках, керівник може не знати про булінг в школі, або навіть і приховувати цей факт чи не придавати йому значення. Тому, потерпіла сторона має проявити рішучість, заручитися підтримкою осіб, яким можна довіритися і скористатися консультацією юриста.
У будь-якому разі, якщо ви чи ваша дитина стали жертвою цькування, потрібно:
- Звернутися до керівника навчального закладу зі скаргою та наполягати скликати Комісію для її розгляду (в подальшому ці матеріали можуть бути використанні як доказ у суді);
- У разі, якщо вам завдано шкоди, а керівник не реагує – викликати поліцію самостійно і проконтролювати відібрання пояснень у всіх можливих учасників та свідків.
Судовий розгляд - захист за допомогою адвоката та суду
Після проведення перевірки за наслідками звернення щодо булінгу, працівник поліції складає протокол про адміністративне правопорушення та разом з іншими матеріалами справи надсилає його до суду. На цій стадії важливо звернутись за допомогою до адвоката, оскільки не завжди суду стають на користь осіб, які не вважають за потрібне наймати фахівця та своїми діями шкодять судовому розгляду.
Суд розглядає справу про притягнення особи до адміністративного правопорушення встановлює чи є в її діях склад правопорушення та приймає одне з таких рішень:
- про визнання винним та притягнення до адміністративної відповідальності;
- про закриття провадження у зв’язку з відсутністю в діях особи складу правопорушення.
Визнати винною та притягнути до відповідальності можна не лише того, хто вчиняв булінг, а й керівника освітнього закладу, який не повідомив про факт булінгу в навчальному закладі. Проте, слід враховувати, що вчитель, який не є керівником і не повідомив про булінг, до адміністративної відповідальності не притягується. Так, мати дитини звернулася до поліції із заявою про притягнення до відповідальності класного керівника своєї дитини через неповідомлення компетентним органам про факт цькування іншими дітьми її дитини, яке відбувалося протягом 2 років. Суд прийняв рішення про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях особи складу правопорушення та пояснив, що вчитель не є керівником освітнього закладу, до його повноважень не входить повідомлення уповноваженим підрозділам поліції та служби у справах дітей про випадки булінгу в закладі освіти (справа №607/14713/19).
Якщо протиправне діяння містить всі ознаки булінгу але було вчинено одноразово, - винна особа може бути притягнена до відповідальності за іншим складом правопорушення. Наприклад, у справі №497/1761/19 – малолітня особа вчинила принижуючі дії сексуального характеру відносно іншої дитини. Оскільки це діяння не мало такої кваліфікуючої ознаки як систематичність – був відсутній склад правопорушення, що передбачає відповідальність за булінг. Проте, судом було визнано винною матір малолітнього правопорушника і притягнуто до відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дитини.
Чому не можна мовчати?
Основною метою освітнього процесу є отримання знань, вмінь та навичок. Досягнення цієї мети неможливе в ситуації постійного стресу. Захищаючись від проявів булінгу, ви захищаєте право своєї недоторканності, гідності і право на освіту.
Судова практика щодо притягнення до відповідальності за вчинення булінгу ще тільки формується. Перше судове рішення в цій категорії справ було прийняте в лютому 2019 року. Аналіз наявних судових рішень показує, що суди часто закривають справи за не доведення складу правопорушення або неповноти матеріалів справи, які надсилаються до суду правоохоронними органами. Тому, якщо ви чи ваша дитина стали жертвою цькування, і маєте на меті захист своїх прав у суді – варто скористатися професійною консультацією адвоката, який допоможе перевірити правильність дій правоохоронних органів та представить ваші інтереси в суді.
За 20 лет независимости Украина, как правовое государство, не состоялась, – Н.Козюбра
...
Обсуждаемая новость: