Профессионализм и компетентность
Контроль відповідності місцезнаходження юридичних осіб
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені виключно Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадових осіб органів державної податкової служби зобов'язано дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та захищених законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Так, ст.ст. 10 і 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено відповідно функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій та права органів державної податкової служби.
Відповідно до змісту ст.ст. 10 і 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що містять повний перелік функцій та прав органів державної податкової служби, до функцій органів державної податкової служби не входить, а посадові особи державної податкової інспекції не мають прав щодо проведення перевірок місцезнаходження платників податків.
Законодавець передбачає лише один випадок, коли посадові особи державної податкової служби мають право торкатися питання місцезнаходження платників податків, а точніше – завдання підрозділів податкової міліцї розшукувати лише тих платників податків, які ухиляються від сплати податків:
Стаття 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»:
«Завданнями податкової міліції є: ...- розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;».
Очевидно, що «перевірка місцезнаходження платника податків» і «розшук платника податків, що ухиляється від сплати податків» є різними поняттями й заходами.
Формат реалізації прав, наданих законом органам державної податкової служби передбачає здійснення їх функцій контрольного характеру лише в межах проведення планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок.
Так, можна припустити, що під час проведення планової чи позапланової виїзної документальної перевірки посадові особи податкового органу можуть встановити відсутність посадових осіб юридичної особи за адресою, що зазначена в її статутних документах. Однак, це може бути встановлено лише в межах передбаченої законом форми здійсненя функцій – проведення документальної планової чи позапланової виїзної перевірки (до речі, як і проведення інших видів перевірок: залишків готівки в касах платників
податків, залишків товарів на складах, перевірок касових апаратів (РРО) тощо, які відповідно до закону можуть проводитися лише в межах планових чи позапланових виїзних перевірок), а ніяк не в межах проведення такого окремого заходу податкового органу, як перевірка місцезнаходження платника податків.
Крім того, незнаходження посадовими особами юридичної особи за адресою її місцезнаходження під час непередбачуваного прибуття на цю адресу посадових осіб податкового органу не може свідчити про відсутність юридичної особи за цією адресою, оскільки громадянам України Конституцією гарантована свобода переміщення територією України, кожна юридична особа може мати свій розпорядок роботи, який може не відповідати розпорядку роботи податкового органу, а відповідно до розуміння поняття юридичної особи, вона є відокремленою
від фізичних осіб, навіть якщо останні є її посадовими особами, і разом з ними не переміщується.
Ні Законами України, ні нормативними документами державної податкової служби не встановлено правил, регламенту чи порядку проведення «перевірок відповідності місцезнаходження платників податків», не визначено підстав для проведення таких перевірок, їх періодичності, порядку фіксації їх проведення і результатів, складу осіб, що мають бути учасниками таких перевірок, не визначено також юридичних чи фізичних меж проведення таких перевірок, ознак, за якими встановлюється факт знаходження чи незнаходження
юридичної особи за певною адресою, не встановлено порядку попередження платників податків про проведення таких перевірок, порядку їх участі у перевірках, порядку ознайомлення з результатами перевірок, а також оскарження результатів таких перевірок чи подання своїх заперечень, що обмежує права юридичних осіб та громадян, і так далі. Все це свідчить про неможливість проведення таких перевірок податковими органами взагалі.
В той же час, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» до функцій державних реєстраторів входить контроль місцезнаходження юридичних осіб, а також чітко встановлено підстави для його здійснення, засоби та порядок, а також передбачені наслідки здійснення такого контролю.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» до функцій державних реєстраторів входить контроль місцезнаходження юридичних осіб, а також чітко встановлено підстави для його здійснення, засоби та порядок, а також передбачені наслідки здійснення такого контролю.
Отже, очовидно, що функції контролю відповідності місцезнаходження юридичних осіб в Україні віднесені до компетенції державних реєстраторів, а не органів державної податкової служби.
>
