Кримінально-виконавчий кодекс України
КОДЕКСИ УКРАЇНИ
максимального рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть
відбувати покарання також чоловіки, засуджені до довічного
позбавлення волі; { Абзац четвертий частини другої статті 18 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1828-VI ( 1828-17 ) від
21.01.2010 }
максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до
покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким
покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням
волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного
позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у
порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні
особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного
тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання
у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього
рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній
мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і
виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених,
які залишені для роботи з господарського обслуговування.
Стаття 19. Виховні колонії
Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі
на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх.
Стаття 20. Повідомлення про місце відбування покарання
1. Про прибуття засудженого до місця відбування покарання
адміністрація органу чи установи виконання покарань, командування
дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник
гарнізону зобов'язані протягом трьох діб повідомити одного із
членів сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого.
2. Про місце відбування покарання засудженого повідомляється
суд, який постановив вирок.
Стаття 21. Застосування до засуджених заходів медичного
характеру
1. Стосовно засуджених, які мають хворобу, що становить
небезпеку для здоров'я інших осіб, та не пройшли повного курсу
лікування, органами і установами виконання покарань здійснюється
лікування.
2. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що
засуджений захворів зазначеними в частині першій цієї статті
захворюваннями та відмовляється від лікування, орган або установа
виконання покарань вносить до суду подання про застосування до
такої особи відповідного примусового лікування.
Стаття 22. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ). 2. Органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством.
Стаття 23. Відомчий контроль За діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.
Стаття 24. Відвідування установ виконання покарань 1. Без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю мають право: Президент України; Прем'єр-міністр України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або спеціально уповноважені ним представники; { Абзац четвертий частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1828-VI ( 1828-17 ) від 21.01.2010 } голова, заступники голови та члени Комісії при Президентові України у питаннях помилування; { Частину першу статті 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 1828-VI ( 1828-17 ) від 21.01.2010 } Міністр юстиції України; { Частину першу статті 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 1828-VI ( 1828-17 ) від 21.01.2010 }
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51]