Профессионализм и компетентность
Лісовий кодекс України
КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Віднесення земельних ділянок до складу земель
лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до
земельного законодавства.
Стаття 6. Лісові ресурси
Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші
продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб
населення і виробництва та відтворюються у процесі формування
лісових природних комплексів.
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів
(здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ,
захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього
природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку
води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо),
що використовуються для задоволення суспільних потреб.
Стаття 7. Ліси як об'єкт права власності Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ). Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Стаття 8. Право державної власності на ліси У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Стаття 9. Право комунальної власності на ліси У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Стаття 10. Право приватної власності на ліси Ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.
Стаття 11. Набуття права комунальної власності на ліси Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.
Стаття 12. Набуття права приватної власності на ліси Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі. Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.
Стаття 13. Виникнення права приватної власності на ліси Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з моменту одержання ними документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, та їх державної реєстрації. Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року. Документом, що посвідчує право приватної власності на ліси, є державний акт на право власності на землю, виданий на відповідну
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28]
